Шпилька різьбова М12
Щити опалубки тримає не струбцина, а стрижень, пропущений крізь стіну. На цей вузол найчастіше беруть дванадцятку: метра вистачає на типову стіну з шайбами та гайками, а після розпалублення стрижень іде в наступну захватку.
Діаметр цей прикордонний: він ще збирається звичайним ручним інструментом, але вже тримає важкі вузли. Решта розмірів лежить у розділі різьбових шпильок.
Стягування опалубки шпильками М12
Стрижень пропускають крізь пластикову трубку, надіту на нього до заливання. Бетон не схоплюється на різьбі, шпилька виходить цілою, а трубка лишається в стіні й потім затирається. Без цієї дрібниці стрижень доводиться вирубувати, і він перетворюється на витратний матеріал.
Гайки затягують на збільшених шайбах DIN 9021: широкий майданчик не вдавлює метал у фанеру й не лишає вм’ятин на щиті. Тягнути треба рівномірно з обох боків, інакше щит поведе й стіна піде від вертикалі ще до заливання.
Довжину добирають за товщиною стіни плюс щити плюс запас під гайки з кожного боку. Коли метра не вистачає, два стрижні зрощують сполучною гайкою М12х36 - тільки стик при цьому краще вивести назовні, за межі бетону.
Шпилька М12 у цифрах
| Параметр | Значення | Що це дає |
|---|---|---|
| Крок різьби | 1,75 мм | штатний, гайка підходить без добору |
| Гайка DIN 934 | ключ 19 | ріжковий або головка |
| Розрахункова вага 1 м | ≈0,71 кг | прикинете масу вузла |
| Довжина | 1000 мм | на стягування стіни із запасом |
| Свердло під анкер | 14 мм | бур на 14 під анкер у бетоні |
Дванадцятка йде у двох виконаннях, українському та китайському: перемикає їх фільтр виробника. На опалубці, де стрижень крутять десятки разів, українська різьба поводиться рівніше.
Що ще тримають шпильки 12 мм
Діаметр закриває важку частину монтажу: магістральний повітропровід, трубопровід із водою, траверсу під кілька труб одразу. На ньому ж збирають рами під обладнання, пропускаючи стрижень крізь пакет деталей і стягуючи гайками DIN 934 з двох боків.
У сухому підвісі вистачить пласкої шайби DIN 125, а під обладнання з вібрацією ставлять самоконтрувальну гайку DIN 985: підтягувати такий вузол раз на сезон ніхто не буде, а послабне він саме там, де це найнебезпечніше.
У перекриття дванадцятку заводять інакше, ніж тонкі діаметри: забивних анкерів такого розміру в наявності немає. Стрижень або пропускають крізь плиту й фіксують згори гайкою зі збільшеною шайбою, або ставлять розпірний анкер із зовнішньою різьбою та з’єднують його зі шпилькою сполучною гайкою.
Коли замість М12 беруть М10 або М14
Легший вузол закриє М10: вона тонша на два міліметри й метром легша майже на третину, а інструмент під неї знайдеться в будь-якого монтажника. Різниця в ціні на об’єкті зі ста точок складається відчутна.
Під вібрацію та важке обладнання переходять на М14 з кроком 2,0 мм і ключем 22. Далі починається ділянка каталогу, де діаметр зазвичай диктує не монтажник, а креслення чи посадкове місце самого обладнання.
Гайки, розпалублення та строк служби стрижня
На дванадцятку йде шестигранна гайка DIN 934 з кроком 1,75 мм під ключ 19. На вузол беріть дві гайки та дві шайби: одна контрить, друга тримає. На опалубці шайби потрібні збільшені - звичайна продавлює фанеру щита ще до того, як стягування вийде на робоче зусилля.
Після розпалублення стрижень виходить цілим, якщо стояв у пластиковій трубці, і йде в наступну захватку. Різьбу, прихоплену бетоном, проганяють гайкою; забиту намертво ділянку простіше відрізати, решта стрижня лишається робочою - різьба йде по всій довжині.
Скільки разів шпильку можна пустити в діло, визначають за різьбою: доки гайка йде по ній від руки, стрижень у роботі. Виводять його, коли витки зім’яті ударом, пруток погнувся або різьбу забило цементним молоком так, що гайка стає на першому ж оберті.
Шпилька М12 лежить на складі в обох виконаннях, залишок видно в картці. Відправлення з Дніпра по всій Україні, шайби та гайки під дванадцятку добираються в те саме замовлення.
