Анкер забивний

Щоб підвісити повітровід, кабельний лоток чи каркас стелі до бетонної плити, найпростіше скористатися шпильками. Але вгорі кожній шпильці потрібна точка з різьбою, і її дає анкер забивний. Це коротка гільза з внутрішньою різьбою: її забивають у бетон урівень з поверхнею, розклинюють зсередини, а тоді вкручують шпильку чи болт.

Розмірів різьби три. М6 зроблений зі сталі, М8 і М10 - з латуні, у кожній упаковці 100 штук. Анкер монтують заздалегідь, деталь вішають пізніше, а коли підвіс уже не потрібен, шпильку просто викручують, і на стелі нічого не стирчить. Для цегли, газоблоку чи гіпсокартону інші варіанти є в розділі анкерів для бетону.

Клин усередині гільзи: на чому тримається анкер забивний

Принцип простий. Конусний клин сидить усередині гільзи, і коли по ньому б'ють, він іде глибше й розсуває розпірну частину, а гільза щільно притискається до стінок отвору. Різьбова частина від цього не страждає, тож болт чи шпилька потім заходять у неї легко.

Анкер тримається тертям, тому щільний бетон для нього обов'язковий. Плита перекриття або монолітна стіна підходять без застережень. У газобетоні ж стінки отвору під розклиненою гільзою кришаться, і для пористих блоків розділ має інший виріб - анкер для газобетону з ребрами.

Чим забивний відрізняється від анкера з гайкою? Порядком монтажу. Анкер з гайкою ставлять крізь деталь, і якщо її зняти, зі стіни лишається стирчати шпилька. Забивний сидить у бетоні врівень з поверхнею, деталь кріплять до нього згодом, і саме тому його беруть під підвіси, знімне обладнання та місця, де будь-який виступ металу заважає.

Різьба М6, М8 чи М10: який забивний анкер обрати

Цифра в назві - це внутрішня різьба гільзи, тобто болт чи шпилька, під які розраховано анкер. Зовнішній діаметр гільзи більший, і свердлять саме під нього. Почніть із того, що вкручуватимете: що довша шпилька й важче те, що на ній висить, то товщу різьбу беруть.

Має значення і матеріал. Латунь м'якша за сталь, тому латунна гільза легше розходиться під клином і щільно прилягає до стінок. Латунь не іржавіє, тож для підвалу, гаража чи іншого вологого приміщення це аргумент на користь М8 і М10. Сталева гільза М6 твердіша, і зім'яти її під час забивання складніше.

Чим забивають анкер: оправка та інший інструмент

Без інструмента гільзу не розклинити, для цього потрібна монтажна оправка під свій розмір різьби. Це сталевий стрижень із тонким кінцем: він заходить у гільзу й упирається в клин. По оправці б'ють молотком, доки її буртик не ляже на торець гільзи, і це означає, що клин пройшов увесь свій шлях.

Оправок у каталозі немає, її купують окремо під М6, М8 чи М10. Можна обійтися відповідним пробійником, але тоді легко недобити клин або пом'яти перші витки різьби. Коли анкерів на об'єкті десятки, оправка заощадить час уже на перших точках. Крім неї, знадобляться:

• Перфоратор і бур по бетону, діаметр якого дорівнює зовнішньому діаметру гільзи: анкер має заходити щільно, без люфту.
• Обмежувач глибини на перфораторі або позначка ізострічкою на бурі, щоб отвір вийшов точно під довжину гільзи.
• Груша, насос чи пилосос, бо пил на дні не дасть гільзі стати врівень з бетоном.
• Слюсарний молоток, яким зручно бити по оправці над головою, коли працюєте зі стелею.

Монтаж забивного анкера в бетонну стелю

Глибина отвору дорівнює довжині гільзи або трохи більша, тоді анкер сяде врівень з поверхнею. Якщо він виступатиме, деталь не притиснеться до стелі щільно. Пил видувають одразу після свердління, поки він не осів на стінках.

Далі анкер вставляють в отвір і забивають молотком урівень з бетоном. У гільзу вводять оправку й б'ють по ній, доки буртик не ляже на торець. Чекати нічого не треба: у готовий анкер одразу можна вкручувати шпильку чи болт.

Шпильку закручують на всю довжину внутрішньої різьби, бо на двох витках підвіс тримається ненадійно. Щоб від вібрації вентиляції вона не викручувалася, біля самої стелі на неї накручують контргайку й притискають до торця анкера. Якщо гільза провернулася, коли вкручували шпильку, отвір вийшов ширшим, ніж треба, і анкер доведеться ставити заново в сусідній точці.

Підвіс на шпильці: скільки анкерів потрібно

Звичайний підвіс збирають так: в анкер вкручують різьбову шпильку потрібної довжини, на нижній кінець надягають хомут, траверсу або профіль і фіксують гайками з шайбами. Під анкер М6 беріть шпильку М6, під М8 - шпильку М8, під М10 - шпильку М10. Ріжуть шпильку на місці ножівкою або болгаркою, а торець після різання проганяють гайкою, щоб різьба не заважала.

Кількість анкерів рахують за розміткою траси. Крок підвісів задає інструкція до лотка чи повітроводу. Скажімо, при кроці в метр на десять метрів траси піде 11 точок, а з траверсою на двох шпильках - 22 анкери. Упаковки на 100 штук вистачить на кілька таких трас, а запасні анкери знадобляться, якщо якась точка натрапить на арматуру.

Що ще докупити до забивного анкера

Коли деталь притискається до стелі впритул, шпилька не потрібна, досить болта. Його довжина складається з товщини деталі, шайби та довжини різьби в гільзі. Потрібні розміри є в добірках болтів М6, кріплення М8 і болтів М10. Для вузла знадобляться шестигранні гайки DIN 934 і пласкі шайби DIN 125. А якщо в стелі потрібен просто гак, простіше взяти анкер з гаком.

Анкери, шпильки й гайки варто замовляти разом: для підвісу знадобиться все одразу, а посилка буде одна. Відвантажуємо її з Харкова в день замовлення або наступного дня. Нова Пошта везе 1-3 робочі дні, Укрпошта 3-7, а обміняти чи повернути товар можна протягом 14 днів.